Земля дрімлива… І дерева,
І все довкіл в дрімоті-сні.
Морозяне повисне мрево.
Сади прозорі, нетісні
Озвуться струнами сталево.
І зійде золотінь зимова,
Як сонце ляже на сніги.
Божественна нечутна мова
Додасть одважної снаги
Всьому, що у житті – основа.
Принишкне світ в чеканні дива,
І прийде радість Торжества,
Просвітлена і милостива,
У вечір Божого Різдва,
Як в посуху жадана злива.
Засяють і розсунуть морок
Мільярди зір, мільярди свіч –
І затремтить безсило молох,
Бо праведна Господня ніч
Для людства – благодаті море…
26.11.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539578
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Вячеслав Романовський