У моїх снах ти завжди вище:
Ти завжди,мовби наді мною,
Ну,а я-біля розстрільної стіни:
Стою і говорю з тобою,
Вдихаючи тембр твоєї весни,
Яка все ж не стала нашою спільною.
Можна прикритись катаклізмами,
громадянськими війнами,
Політичними кризами - візами,
Перепадами тиску постійними,
Але правда насправді проста:
Ти мене ніскілечки не любиш,
Я лише частка твого хреста,
Та й ту ти невдовзі загубиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539577
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Той,що воює з вітряками