ТИ…

Ти  –  моя  радість,  
світом  не  спізнана.
Ти  –  моя  казка,  
недомріяна,  недочитана.  
Ти  –  моє  життя,
чарівне  і  тривожне.
Ти  –  мій  біль,  
перед  світом  зачаєний.
Ти  –  моя  іскра,
від  якої  палаю  щодня.
Ти  –  моя  квітка,  
чарівна,  оповита  любов’ю  і  смутком.  
Ти  –  мої  крила,
без  яких  я  б  літати  не  зміг.
Ти  –  мій  світ,  
безкрайній  та  незбагнений.
Ти  –  моє  слово,  
бентежне,  мов  пісня  дівоча.
Ти  –  мої  руки,
що  творять  красу  у  цім  світі.  
Ти  –  моя  вічність,  
єдина,  як  єдиним  буває  життя.  
Ти…
Ти…
І  тільки  ти…
Я  постійно  хворію  тобою,
Як  хворіє  щоднини:  
–  сонцем  світанок…
–  деревом  листя…
–  берегом  річка…
–  небом  птах…
–  віршами  поет…
–  мати  дитям…
Прошу  тебе!..
Молю  тебе!..
Ти  це  затям!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539538
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Віктор Слюсар