Сідають птахами сніжинки на вії –
Ще трохи – й злечу!
Учора стояли дороги німії –
Сьогодні я вчу
Зими заповіти, прикмети, омани...
Яка глибина!
Засипало снігом приярки та ями...
Зима!
І легкість в повітрі, хоч крокам незручно,
Мов чапля, стоять.
Я слухаю тишу, таку незворушну...
А сосни риплять:
Розтрушують пісню землі колискову –
І мружиться день:
Він ковдру на себе натягне пухову –
І анітелень.
Що ж, спи сніговійно, природо-красуне,
Не час ще весни!
Я йду… Ні, лечу над лісами густими
На крилах краси...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539413
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2014
автор: ptaha