Прокинусь краще, сон мій обриваю.

На  вулиці  зима,це  не  лякає.
Ми  топимось  у  повені  снігів.
Серце  моє  від  щастя  завмирає.
Руки  твої  гарячі  і  швидкі.

Тіло  моє  ти  пристрастю  обпік.
Воно  горить,  вібрує  від  бажання.
Сором  забутий  і  забутий  гріх.
Зараз  володар  лиш  один-  кохання.

Закуталась  я  почуттями,  мов  в  сатин.
Сердечний  шепіт  тихо  я  ковтаю.
Очі  вологі,сяють  від  краплин.
Прокинусь  краще,сон  я  обриваю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539152
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2014
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)