І гасне день, коли ти так далеко,
Що і думки не долетять туди...
Олена Іськова.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538859
--------------------------------
Гарячий чай врятує від морозу.
Але душа спасіння словом жде.
Чомусь невтішні на ці дні прогнози.
Мабуть, погода знову підведе.
Неблизький світ тобі іти до мене.
Зима вишневим цвітом розцвіла.
Але бажання бачить - незбагненне.
Та жаль, зима дорогу замела.
Насипала деревам по коліна,
Шапки пухнасті білі одягла.
І десь в душі вкрадається сумління:
Невже, даремно ця зима цвіла?
Вже в котрий день тебе я виглядаю.
А поряд обіймає самота...
В вікно з надією я часто поглядаю.
А сніг кружляє, тихо проліта...
Ну ось стоїш в сум"ятті на порозі...
А за вікном все сипе, сипе сніг.
А серце ще у радісній тривозі.
Чому на долю впав солодкий гріх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2014
автор: Н-А-Д-І-Я