Бо ти кат, що зветься доля.

Я  не  прагну  бути  поряд,
Зовсім,  ані  трохи,
Не  впіймаю  більше  погляд
Сповнений  тривоги.
Я  не  прагну  бути  більше
Ніж  вона,  насправді,
Просто  тихо  пишу  вірші
І  завжди  говорю  правду.
Я  не  прагну  бути  кимось
Досконало-ідеальним,
Просто  вірю  дуже  щиро  -
Це  вже  якось  машинально.
Я  не  прошу  покохати
Не  мішаюсь  під  ногами,
Просто  так  чекаю  страти
І  прощаюсь  із  дивами.
Ну  хіба  цього  так  мало?
Щирості,  що  зараз  поряд
Ти  шукатимеш  роками
Теплий  мій  і  вірний  погляд.
Я  не  прагну  бути  кимось
Ну  бунтаркою  хіба  що,
І  від  того  я  щаслива,
Що  у  серці  ще  відважна.
Я  не  прагну  пам'ятати
Дотики  і  погляд,
Я  чекаю  просто  страти,
Бо  ти  кат,  що  зветься  доля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539031
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2014
автор: Цілковито незалежна