Листопад відібрав тебе у душі моєї...
Розтрощені мрії, забуті надії
Придумане щастя без права на мрію.
Навіщо слова, що сплітаються в фрази?
Навіщо кохання, що живе лиш два рази?
Без права на помилку, без права на щастя
Вона вірила щиро, що він не продасться.
Та все помінялось осінньої ночі
Змінився його погляд, змінилися очі.
Його рухи стали фальшивими, чужими,
А слова холодними, вічно німими.
Все сталося швидко, забуто назавжди
Більш не шукатиму вірності й правди.
Безнайдійно втрачені ці речі у світі
Розгубились, розсипались, як бездомнії діти.
Ніхто не шукає, ніхто не зігріє
Все піде по колу, розсипляться мрії.
Кроки тінь його поволі здоганяють
Все трапилось вночі.Та лише ми про це знаєм.
Лише ми...
©Мяковська Наталія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2014
автор: veselka