Сльози
Спливають спогади щоками,
Від почуттів душа бринить:
Ті рани гояться роками,
Як серце плаче і болить.
Непрохано котились сльози -
Солоні і гіркі на смак.
Я зрозуміти сам не взмозі:
Чому бува порою так?
Приспів:
Я вдячний Богові за душу,
Що може плакать і любить.
Хай буде ближче до Ісуса,
А Він потішить і простить.
Та хай рясніють щирі сльози
І зір туманиться нехай.
В сльозах моя сердечна проза
Й поезія душі - в сльозах.
Хто плакав - буде той блаженний,
Кому Бог витре сльози Сам.
Тоді пізнаємо ми певно:
Чому котились сльози по щоках.
02.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538796
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.11.2014
автор: Олексій Благослов