Луг понад річкою так щиро стелиться,
Моя дівчинонька на мене сердеться.
Ой не стелися ти зеленим килимом,
Ой не злися нині, моя ти милая.
Як вип`є сонечко усю росиноньку,
То й прийде до мене тая дівчинонька.
Хочу лататтячком коси прикрасити,
Хочу дівчиноньку до церкви повести.
Вода тече, тече та й не вертається,
Життя іде собі і все минається.
Де ж тепер ті луги широкополисті,
І де та дівчина з моєї юності...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538370
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2014
автор: Калиновий