Ми полюса блаженні…

Я  не  потухла,  не  здувай  жаринки,
Візьми  в  долоні,не  гаси!...
Не  обпечеш  ні  душу,  а  ні  руки,
Вона  неначе  зірка  мерехтить.

Ти  роздягнув  любов,як  жінку,
Залишив  босоногу  на  снігу.
Згубилось  тіло,а  душа  лелітка,
Чому  ще  зрячим  ,став  сліпцем?...

Мені  наснились  Небеса  відкриті
З  гори  дали  Коня-сліпця,
Я  вперто  відкида  вуздечко:
-Візьми,веди,наказ  відвертий,
веди,не  відпускай-...

Іду,  веду,чудес  чекаю  знову...
Не  запитаю  я  про  щастя  Вас?...  
Хоч  ноги  до  кісток  скололо  терня,
Ми  полюса  блаженні...і  Любов  і  Я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2014
автор: Плискас Нина