Горить вогонь
на сірім тлі,
лиш де-не-де,
у боротьбі
за день життя,
щоб потім вниз,
аж до землі,
летіти крізь,
мої жалі,
згасаючим сміттям...
Я озирнусь-
він упаде,
останній лист,
він-для мене,
терпів,чекав,
коротку мить,
услід дивлюсь:
як він летить!
Лечу я з ним,
аж до землі,
мої думки,
украй малі,
щоб осягнути сенс життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2014
автор: Межа реальності