Поглянь, як дика пташка
Б’ється в клітці,
Дивись, як бідна риба
Заплуталася в сітці.
Лисиця збожеволіла заперта в неволі,
Леви в зоопарку стали кволі.
Й ти почуваєшся ніби в полоні,
Та гальма твої всередині, не ззовні.
Аж раптом ти чуєш: блукає вітер,
І рвучко виринаєш із ясиру літер.
[b]Вирвись на волю від забобонів,
Позбудься баласту стереотипів.
Відкрий свій розум, розкрий долоні,
І ти відчуєш всередині силу![/b]
Расизм, ксенофобія, безглузді упередження,
Ніхто не реагує на останні попередження.
Заковує війна народжених вільними.
Злоба не робить нікого всесильними.
Вже наче геть утрачена віра,
І не назбирати довіри на міру.
Дивляться в очі тобі очі звіра.
А на тім боці насправді – людина.
[b]Вирвись на волю від забобонів,
Позбудься баласту стереотипів.
Відкрий свій розум, розкрий долоні,
І ти відчуєш всередині силу![/b]
Наповнює вітер вільні вітрила
Підносить у вись бадьорі крила.
Стерно піддається просто, грайливо.
Куйовдить волосся бриз голубливо.
Падолист, 2014
© Дмитро Сич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536131
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2014
автор: DIaMONd88