Мені бракувало тебе.
Між хмурих в зажурі будинків
Вже сонце сховало себе,
Згубивши у вікнах жаринки.
Десь тишу сирена проб’є
Натужено і норовисто.
Спішать — хто куди, у своє,
Стихає від гомону місто.
Мені хоч би трішки тепла
Із літер, що має це слово.
Сльозинка прозора стекла,
У серці журлива розмова.
Самітнє, похмуре життя
Химерно облизує вечір,
Кидає в куток з ліхтаря
Дві тіні на втомлені плечі.
У жінки є мрія жива —
На небі розплéскати зорі;
В уяві — художні дивá
Щасливих казкових історій.
Не треба багатства й скарбів,
Чи суконь від PEDRO del HIERRO*,
Розкішних палаців, морів
І модних на стінах шпалерів.
Тебе (!) бракувало мені.
Дивилася осінь з мольберта,
Як падали зливи сумні
У душу мою розпростерту.
[i]*Pedro del Hierro - відомий іспанський дизайнерський бренд,
заснований в 1974 році. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2014
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА