Пора осіння

Може  це  пора  осіння
Смуток  замісила,
А  я  втомленим  корінням
П’ю  лиш  на  півсили.

Згасло  райдужне  проміння,
Цілий  світ  в  мінорі  -
Какофонія  осіння
В  безголосім  хорі.

Проросло  уже  насіння
В  дощовому  тісті,
В  сутінках  пора  осіння
Поселилась  в  місті.

І  прийшло  моє  прозріння  -
Все  минає  швидко,
А  моя  пора  осіння
Зазирає  в  шибку.

Хтось  вовтузиться  у  сінях,
Може  делівері,
Це  моя  пора  осіння
Стукає  у  двері.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535986
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2014
автор: kalush