Мово моя, моя красуне з віку,
Живу тобою – мамою живу,
Тебе згублю, перетворюсь в каліку,
Якщо люблю, то значить на плаву.
Ти кожне слово, мово, об’єднала...
У речення, немов, оті слова…
Бо до порогу завжди прилітала -
Неначе красна Мавка лісова.
Чарівнице - освячена Богами,
Єдина ти на всі мої літа,
Словами, що звертавсь колись до мами,
У небо синє думка відліта.
В день мови УКРАЇНСЬКОЇ-СВЯТОЇ,
Я вип’ю чарку терпкого вина,
За люд святий, за мову і за волю,
Щоб зупинилась путінська війна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535769
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2014
автор: Віталій Назарук