В тумані тихо шелестить душа
Самотньо хтось натягує акорди,
Сама, сама, тепер сама вона
Життя нагадує холодний край безодні.
Без ніжності, тепла, і без любові
Сидить душа самотня у кутку
Ховаючи у жмені, всі насмішки долі
Вона з надією вглядається в імлу.
Закутавшись в холодні Образи життя
Вона плекає в серці крихітку надії
Зима, зима, як близько вже вона
А скільки ж кроків до моєї мрії???
Автор: Мяковська Наталія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535746
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.11.2014
автор: veselka