БОБРИ

Відсікли  шматок  землі,
Написали:    “Королі
Проживають  тут  віднині.
Ось,  наш  дім  і  ріки  сині...
Не  підпустимо  сюди
І  народної  юрби...”.
Луплять  по  воді  хвостами:
—  Будемо  господарями!
Написали  свій  закон  —
Голос-в-голос,  в  унісон.
Свої  зуби  виставляють,
Так  бобри  й  своїх  лякають.
Час  пройшов  якийсь,  ти  ба,  —
Розболілась  голова,
Бо  сім’я  зросла,  змужніла
І  нема  нікому  діла,
Що  вже  тісно  стало  їм  
У  тім  царстві  золотім.
Довелося  воювати,
Рідну  землю  плюндрувати.
Ця  ж  місцевість,  так  і  знай,
Проросла  у  дикий  край,
Де  немає  ні  людини,
Стогнуть  сумом  домовини...      

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535589
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 08.11.2014
автор: Lana P.