Ні живий, ані мертвий собою...
ледь замітний, в далі силует...
мов піщинка несеться водою
молодий невідомий поет...
......
Мов в снігу проблиснулося сонце,
мов із вітром принесло листки
так раптово розкрилось віконце,
і з душі пролись ці рядки.
Не живі... та й не мертві собою,
мелодійні і... зовсім сумні.
Не пусті, а глибокі душею,
хоч й рішати про це не мені.
…..
Я не сон і не ваша реальність,
я лише в голові силует.
Не порібна мені тут піарність
назовусь... "невідомий поет"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535323
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2014
автор: nevidomyi_poet