Ви колись прийдете, а мене нема.
Душу розгорнете, тільки-от дарма.
Ви колись прийдете, а мене нема.
Всі ваші куплети й сповідь - до стовпа.
Тож не вгавте шансу, миттю проліта,
В усмішку для мене Ви згорніть уста.
Просто буду знати, що поки я йшов,
Десь для мене жили: дружба і любов.
Але Ви пройдете, повз, не усміхнувсь,
Наш тендітний дотик, міг, та не відбувсь...
П.С. Посміхайтесь своїм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535231
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2014
автор: Андрій Конопко