Моє життя кружляє падолистом

[b][color="#080012"]Моє  життя  кружляє  падолистом,
 Спадає  золотом  до  рідної  землі,
 Роки  в  імлі  нанизують  намистом
 Щасливі  і  сумні  минулі  ночі  й  дні.

 А  лист  у  купах  в  мареві  згорає,
 Зліта  то  полум’я,  то  диму  пелена.
 Сивіє  небо  обрієм  безкраїм.
 Життя  –  лиш  ти  моя  безмежна  дивина!

 Щасливий  я?  Так,  без  умов  щасливий.
 Щасливий  здатністю,  що  можу  на  зорі
 Вдивлятись  в  клин,  що  лине  неквапливо,
 Надію  гріючи  на  зустріч  угорі.

Щасливий  тим,  що  совість  і  порядність
Плекав,  не  змінював  на  зиск  і  мішуру.
 Зима  ген  йде,  та  часова  всевладність
 Безсила  загасити  Божу  цю  іскру.[/color][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535143
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2014
автор: leoniddebelyy