Існують певні принципи,
Як ознаки моралі.
Якщо ви їх порушили, –
Про що казати далі?
До того ж, є обмеження:
Чого і як робити,
Є певні застереження
У тому, як нам жити.
Без меж – злочинна влада,
Без принципів – ганьба.
Нема моралі – зрада,
Без совісти – біда!
Без розуму – наруга
На будь-які діла,
Як для народу туга,
Що молодість пройшла.
Безмежний тільки простір,
Без принципів лиш смерть.
Як розуму не вдосталь,
То дурість всюди преть.
Жаліюся, пробачте,
Дістало! Так дістало!
Суспільство хворе плаче,
Що совісти замало.
Позичити нема де,
Все продають за гроші,
Бо стадо – не громада:
Співають та голосять.
Нема чого втрачати,
Нема куди іти,
Бо треба починати,
Та й принципи блюсти…
Обмежити жадобу,
Всю дурість – нанівець,
А ні – то ми худоба:
На м'ясо і п*здець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534840
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)