Липень, липень

Липень,  липень  –  середина  літа,
І  хвилює  серце  синь-  ріка
Вже  давно  відполовіло  жито,
Час  у  невідомості  зника.
Липень,  липень,  з  квітами  обійстя,
Ще  квітують  луки  і  поля,
Ще  зелене,  з  прожилками  листя,
Від  дощів  зволожена  земля.
Радує  пшениця  колосками,
Вже  налите  золоте  зерно,
Відгукнеться  поле  врожаями,
Лиш  було  б  змолочене  воно.
А  здається,  що  були  недавно  -
Року  попереднього  жнива,
Де  трудились  комбайнери  славно,
Ще  недавня  згадка  ожива.
Лпень,  липень  –  середина  літа,
Хліб  потрібен  в  місті  і  селі,
Золотаві  зернятка  налиті    -
Краще  б  жити  в  мирі  і  добрі.
Хай  жнивує  мирна  Україна,
Вороги  б  пощезли  навісні,
Щоб  була  навік  єдина,
Кожен  хоче  миру  –  Ні  –  війні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534326
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2014
автор: Анатолій Сулим