ОЙ, ДУБЕ…

Ой,  дубе  зелений,
В  глибокому  жовтні.
Листочки  вощені
Чомусь  ще  не  жовті.

Вже  інші,  край  річки,
Укриті  рум'янцем,
Розквітли  в  них  щічки
Незвичним  багрянцем.

Чи  ти  закохався  
В  запізнілу  розу
І  не  побоявся
Нічного  морозу?..

Вона  ж,  любий  друже,
Пелюстя  скидає.
Шаріється  дуже,
Бо  палко  кохає.

Чарується  світом
Та  дама  квіткова,
Милується  цвітом
І  постать  дубова.    

Багатство,  мій  милий,  
В  палкому  коханні,
Любов  дає  силу
У  протистоянні.

Послухав  дубочок
І  засуєтився...
На  ранок  чубочок
Червінцями  вкрився...          2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533755
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.10.2014
автор: Lana P.