На старый город опускается закат
И красит небо в золотые тени.
Последний лучик света на твоих губах,
Для них на моем теле родинки - мишени.
Ти виграв бій, але програв війну...
Світанок нас розбудить ароматом кави.
Не важен нам язык, чтоб слушать тишину -
Мы понимаем все без слов, глазами.
Пойдем гулять пустыми тротуарами...
Я так люблю твои истории о жизни!..
Давай спостерігатимем за хмарами
Й ловитимем такі щасливі дні і тижні.
Нажаль, це лише мрія - й я тому причина,
Час не на користь нам, хоча це просто пил...
Я в глибині душі для тебе ще дитина,
А ты... Тебе спасибо, что ты был...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2014
автор: Юлія Нечипоренко