ПРОЖЕКТОР

Півколом  змах  мітли,
І  подих  вітряної  прохолоди,
Машини  спінюють  мости,
А  кроки  чути  тільки  в  переході.

І  знов  гуде  наш  мегаполіс,
Пекельне  тупотіння  ніг,
І  без  початку  паралелі  колій,
В  автівках,  як  броварня,  міст…

Пар  теплотраси  будить  ранок,
Машини  кави  підняли  брилі,
Похнюплені  ще  сонні  крани,
Немов  заковані  лелеки  у  броні.

На  спуску  потонули  схили,
В  тумані  інею  і  тремору  трави,
В  прожéктора  замало  сили,
Щоб  врятувати  осінь  від  зими…
06/10/2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533478
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2014
автор: Долинська Людмила