Як хочу тиші... шквальної,
як взимку.
Самотності від незалюднених криниць
дворів.
Немов на чорно-білу знимку
хтось клацнув й почепив на пір"я птиць
і тиша зараз має власний вигляд,
і має два притомних кольори.
А більше їй не треба - скільки встигла...
бо решту барв вже жовтень відкурив
у парках,
у садах,
у шу́мах вулиць,
в моїм безсонні, в спогадах про "Ти",
і птиці поосінні вже й не зчулись,
як встигли знимки тиші рознести,
як перший сніг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533076
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Маріанна Вдовиковська