Душа могла боліти, обливатися кров’ю чи слізьми...
Душа не мала права бути справжньою перед людьми.
Бо якщо ти сильна, то завжди і всюди.
Ти залізна мусиш бути, хиб не пробачають люди.
Отак рік за роком і обібравсь чужим єством...
Живеш із зігнутою душею і піднятим чолом.
Дивну істину розумієш із банального життя:
спочатку ти ідеш залізний, а позаду йде твоя душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532800
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2014
автор: Lady Wolf