Полон, знущання , біль та муки,
Ті муки ,що Господь твій теж пройшов!
Тобі він додавав лиш сили,
Коли ти падав - руку подавав!
Він йшов з тобою Хресним шляхом,
Устеленим терновими гілками,
На тій Голготі умирав-
Тебе залишив наодинці із катами!
Ти гордо йшов із смутком у очах,
Застигла біль пекуча на обличчі!
Не біль тілесна ,а душевна біль!
Бо в слід тобі кричали і штовхали !
Кричали ті Іудині сини,
Ті,що колись Ісуса розпинали!
Слова - Розпни! Розпни! Розпни!
Здається з вічності звучали !
Ти ніс свій хрест ,такий ще молодий,
Із Господом ішов на ту Голготу !
Ти не вмирав ,як він- ти був живий!
Лише душа щеміла з крові й поту!
Впадав Господь-так само падав ти,
Та піднімавсь з колін так гордо!
Не в силі були ті кати ,
Зломити в тобі силу духу й волі !
Душа Господня відлітала в Небеса!
За ті страшні й тяжкі гріхи народу !
Твоя зосталась на землі ,
Зосталася!Для захисту Святого роду!
Полон,знущання, муки ,біль!
Той біль Господь забрав у Небо із собою!
За тебе, на хресті розпятий, він помер!
Щоби у Судний День воскреснути з тобою!!
УЛВІР .24.10. 2014р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532508
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2014
автор: Леся Утриско