надто складно пишеш…


Торкались  пальцями  зірок  на  небі,
В  них  вальс  сьогодні,  а  не  танго.
Я  не  триматиму  нікого!  При  потребі  -  
Моє  не  піде,  чи  вернеться  бумерангом.

І  часто  чула  :  "надто  складно  пишеш!"
А  що  казати?  -  Сам  собі  не  кат!
Щоби  писати  кожній  голові  доладно,
Не  переслухати  бажань  й  порад.

І  не  пливсти  кудись  за  течією,  
Але  й  "по  трупах"  до  мети  не  йти,
В  гармонії  світів,  коли  назвеш  "своєю",
То  лиш  тоді,  я  зможу  свого  читача  знайти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532458
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Ioanna Pekun