Якби я народилася вдруге, то це було б моє десяте життя.
Я б втекла з дому у віці десяти років і оселилася б в підвалі, жила б там, доки не перетворилася б у кішку... Худорляву, чорну кішку з блакитними очима. Я б по-кошачому цінувала Свободу, любила би весну, грілася б на сонці і спала б де заманеться, не переймаючись нічим...
Я обрала б собі тих людей, з якими хочу жити, довго мявкала б під їх дверима, а коли відчинять, то дивилася б їм просто в душу... Вже за мить, пила б молоко з блакитної тарілочки із золотим оберемком...
Я грілася б узимку на батареї, аж допоки моя блискуча шубка не ставала б від того гаряча. Я стрибала б на підвіконня і спостерігала, як кружляє лапатий сніг. Скручувалася б в клубочок на колінах свого господаря і муркотіла б аж до сАмого ранку. Ловила б перших мух у березні і дихала б на повні свої груди першим весняним разючим повітрям на веранді з вазонами...
А в квітні, я б вислизнула в прочинені двері на вулицю... І моя Свобода була би безмежно-гармонійною і незобов,язливою у цьому десятому житті... Адже Я - кішка, яка гуляє сама по собі...
GREYS
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532352
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Lena Greys