давай нап’ємось тишини
із келиха
кленового,
рижавого мовчання…
напівжурні каштани…
напівсолодкі сни
в безвітрі
вечорово-п’янім.
давай загубимось до раю
у медовато-грішнім
вересовім смутку
ти мені подариш (?)…
…хмари…
я — тобі
сунично-райдужні
три незабудки
давай сплетем дивакувате трин-саміння
в дорогу
над блажним багаттям…
давай ті роси
блідувато сині
розсієм
у роки злодійкуваті.
давай долонями розпалимо світання
над прірвою
розжумлених надій
впізнай мене
в мелодії янтарній
де скрипалить вечір серцеполохкий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532185
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2014
автор: *SELENA*