Пізня осінь

Налетіли  чорні  хмари,  налетіли,
Десь  поділось  як  примара  в  баби  літо,
Полетіло,  як  злі  вісті,  полетіло
Пожовтіле  жовте  листя    десь  за  вітром.

А  стривожена  душа  в  сліпе  не  вірить,
Може  дасть  Бог  і  тепло  вернеться  скоро,
Проміняв  життя  багрянці  я  на  сірість,
Затулив  всі  в  домі  вікна  і  зашторив.

Шаркотить  старечим  кроком  моя  осінь,
Хтось  неначе  оступився  ненароком,
Чорні  хмари  мою  долю  десь  заносять
Безрозсудно,  безпідставно  і  без  строку.

А  я  бачив,  перебачив  пори  року
І  небачені  відтінки  і  всі  зримі,
Може  ще  мені  лишилося  півкроку
І  життя  моє  повернеться  на  зиму.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531997
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: kalush