Ти чекаєш свого месію,
Щоб задати усі питання.
Аби скласти до купи пазли
Своїх днів у існування.
Нас запевнюють – все єдине.
Сім мільярдів світів навколо.
Ми верхівка морської піни.
Ми тонке деревинне коло.
Що в очах моїх тобі видно?
Відблиск сонця в нейронних дюнах.
Глибшу магію не помітно
У старих скандинавських рунах.
...
Як жива космічна концепція,
Крізь роки світлові летить
І до тебе в серце на мить
Проникає моя екзистенція
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531911
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Night