Я протягую руки до небес - до батьків,
Я протягую руки до Господа Бога…
Бо прожити до нині на землі цій зумів,
Вибрав раз, назавжди, я життєву дорогу.
Через роки мої , крізь минулі літа,
Через сльози, що зранку мокріють,
Наступає у долі пора золота,
Коли серце співає і мліє…
Де життєва струна, що дзвенить у душі,
Відбивається вранці, як птаха,
Сходить сонце нове, а літа молоді,
Я несу крізь життя, як на плаху…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531694
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Віталій Назарук