Я чоловік біда!
Так!
Ви правильно мене всі зрозуміли.
Якщо не зрозуміли не біда.
Та це не так.
Ви у житті нічого не створили!
Не знаєте про почуття мої
Вони…
Так, вони у мені глибокі.
Не варто очі строїти свої.
Гнилі вони.
Помруть в найближчі сроки.
Ви завжди усіх судите.
За що?
Невже ніяк без цього вам не обійтися?
Ви вічно комусь в очі плюнете!
Тому що!
Вічно говорите, щоб від біди спастися.
Від вас всіх нудить. Точніш від самих себе
Чому?
Та бо ви всі завжди гидкі!
Кожне із вас зовсім сліпе
Тому!
Та ви мені найбільш бридкі!
Та все ж…я чоловік біда.
Чому?
Мені властиво завжди помилятись.
Якщо я помилюсь то не біда
Я не в пітьму.
Я створю власні провода!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531347
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2014
автор: Хворий Джентльмен