ПОТРОХУ ЖОВТИЙ ЛИСТ СПАДА
Пісня
Вже жовтень до межі іде,
Втрачає блиск і силу.
Здіймає клен кептар, кладе
На землю чорнобриву.
А дуб у кучерях стоїть -
Брунатних. Той ще модник!
Його волосся – щира мідь,
Не вирве вітер-шкодник.
Берізка золотом блищить -
Начистив місяць рогом.
А що йому іще робить,
Як спить усе під Богом?
А вишня зовсім вже нага,
Соромиться горіха.
У нього хоч якесь вбрання,
Вона ж, як дім без стріхи.
Зате земля у килимах
З барвистою листвою.
Ще трохи і прийде зима,
Засяє білизною,
Закурить села і міста,
В ставках затулить воду.
А поки що хваліть уста
Осінню диво-вроду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)