Мовби бджоли, вилітають
Люди з вулика - метро,
У ранковій тиші тануть,
Місто роззявля нутро.
По кварталах, по будинках,
Люди ліпляться в рої,
По хвилинках, по годинках,
Де чужі, а де свої...
Цілий день кругом гасають
Люди в пошуках грошей,
І нарешті зависають
Мовби голови мишей...
Тихо й мовчки залітають
Знов у вулик свій рої,
У гурті проблеми тануть,
І стають усі свої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530853
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2014
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)