Страждаєм навзаєм

...  Босими  ногами  торкаюсь  холодного,
сирого  і  липкого  листя...
Сьогодні  іду  від  тебе  навмисне...
Увісні,  не  розтуляючи  долонь,
в  яких  тримаю  я  усе  своє  терпіння!
Так,  нехай  я  божевільна,
нехай  іду  одягнута  в  журбу,
я  хочу  просто  жити...  я  живу...
...  кохаю  інше!  Чуєш!
Я  КОХАЮ  ІНШЕ!!!!
Кохаюсь  в  іншому,  давно...

Впаду  на  мокру  землю,
вмиватимусь  осінніми  краплинами  дощу...
Задушу  почуття  провини,  відпущу...
Я  задихатимусь  від  горя,
вибльовуючи  по  шматку  тебе...

Я  не  народжу...  Чуєш!
Я  НЕ  НАРОДЖУ  БІЛЬШЕ  СУМ!!!!
Сумую  за  собою,  і  давно...

Наранок  я  народжуся  ізнову...
Прийду  додому...
Ти  обіймеш  і  простиш...
Я  шитиму  до  вечора  голкАми  свої  крила,
які  намисне  загубила...
А  ти  зшиватимеш  пробАченнями  вУзли,
якими  примотУзиш  ти  мене,
і  знов  НАЗАВЖДИ...
А  я  наранок  битимусь  крильми  по  вікнах,
роздмУхуючи  пудру  із  тендітної  душі...

Я  НЕ  ПІДУ  НІКОЛИ!  ЧУЄШ!
Ти  так  наглУхо  вже  мене  пришив...

...  страждаєм  навзаєм...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530369
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: Lena Greys