Ти ніколи не знав, що тобі треба

Я  дуже  затомлена,  залита
І  дуже  невдалою  комусь  запам'яталася
Я  надто  просила,  спочатку  тікала,  а  далі  гналася.
У  тобі  вбилася,  тобою  напилася
і  так  по-дурному  зламалася.

Ми  дуже  вчасні,  такі  напружені
і  здається,  віримо  в  нашу  вічність.
Ми,  обов'язково  будем  засуджені
Для  когось  вбивці,  на  когось  -  вічні  мисливці.  

Полюєш  завжди  на  своє  щастя.
А  ловиш  горе  в  чужому  полі.
На  лаві  підсудних  -  суддів  доволі,
А  судять  -  вбивці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530178
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: SashkaLito