Чому нема…Оркестру?!.

Промінчик  сонця
На  моїй  долоні…
Так  ніби  біль  останнього  Пробач.
В  моєму  ти,  чи  я  в  твоїм  полоні?
І,  сміючись,
 зриваюся  на  плач.

Промінчик  сонця  –
З  носика  на  щічку…
Так  ніби  сум  осіннього  Прощай.
Переночуй  одну,  останню  Нічку…
Зі  мною  випий
 цей  духмяний  чай…

А  завтра...  завтра
Я  тобі  спакую
Американський  синій  Чемодан…
На  ньому  смайлик,
Може,  намалюю…
 так  урочисто  в  руки  передам…

Ну  ось,  і    все…  
Чому  нема  оркестру?!..
І  чемодан  –  уже  в  твоїй  руці.
Життя  –  це  Сцена.
Вихід  Ваш,  Маестро!
Дай  тільки  витру
   Смайлик……  на  щоці…….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530134
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: гостя