Я п"ю сок нічних проводів,
Загадкових сигналів із атмосфери,
Попри кордони космічних постів,
Через сито ловлю децибели...
Вони доходять не завжди,
Через тишу, дощ чи вітер,
Сипляться зверху таємні ряди,
Віщих кодованих літер...
Ось на хвилі щось защебече,
А може бітли зараз озвуться,
Не все погано у цей вечір,
Похмурі фарби раптом зітруться...
Очі злипаються, хочеться спати,
Та ще хоч трішки смакоти,
Щоб потому ранком встати,
І фантазію у дні знайти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529295
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2014
автор: Мандрівник