Поезія, немов би осінь
Барвисто-світло-золота.
Мережка неба, синя просинь
І широта, і висота.
Поезія – холодні ранки,
Зимові сніжні білі дні.
А ще розсіяні світанки
І повна річка на весні.
Поезія, як подих вітру
На квітах літньої пори,
Що зоряну несе палітру
І тихо падає згори.
Поезія – співоча діва
І сповідь, пісня, крик душі.
У кожну пору так мінливо
Освідчується все мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529081
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2014
автор: Східний