В небі очей твоїх…

Чому  ти  говориш  про  мене  у  третій  особі?
Я  ж  поряд,  хіба  ти  не  бачиш,  не  чуєш  мене?
І  сльози  чому  проливаєш  при  кожному  слові?
Раніше  раділа,  а  зараз  обличчя  сумне...

Зажди,  ти  про  мене  говориш  в  минулому  часі?!
Я  тут!..  Я  у  небі  очей  твоїх!  Ти  ж  бо  -  мій  рай...
Даровані  мною  троянди  засохли  у  вазі.
Чому  їх  не  викинеш?  Ну  ж  бо,  давай,  викидай?!

Стривай,  що  ти  робиш:  мої  перечитуєш  вірші?
Ти  ж  їх  не  любила  раніш,  особливо  ось  ці:
Про  тебе,  про  наше  кохання,  річниці  всі  наші...
Чому  розглядаєш  обручку  свою  на  руці?..

Здається  мені,  починаю  усе  розуміти:
Я  завжди  з  тобою,  та  поряд  не  буде  мене...
Без  мене,  кохана,  ти  мусиш  навчитися  жити.
Я  житиму  в  небі  очей  твоїх,  щастя  моє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528912
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2014
автор: Бойчук Роман