Жовте чорнило світанку
Візерунками по небу розійшлось
Сонце, схоже на гігантську філіжанку,
Днем новим по вінця налилось
Вітер осінь на вальс запросив
Вони по вуличках міста кружляють
Вогонь любові між них пломенів
Так тепер уже не кохають
Поцілунок палкий рай водночас побудує
Сяйвом яскравим щастя їх огорне
Букет багрянолистий він їй подарує
І печаль – заздрісну тітку,навік прожене
А я їх танець, мов фільм споглядаю
І замість екрану - вікно
До поезії фарб добираю
Ароматом осені пахне вино
Обличчя осені ніжно вітер торкнеться
Обійме, як дитину малу
Вона чарівливо йому посміхнеться
І нагадає принцесу казкову із сну
© Леся Приліпко,09.10.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак