Ні шити не вмів,ні пороти,
Зірок з неба не діставав,
Цурався важкої роботи -
Над мискою тільки впрівав.
"Штани Піфагора" до ладу
Не міг осягнути ніяк -
Лишалось впрягтися у владу -
Не гнати ж дарма порожняк...
Язик мав підвішаний вдало,
За словом в кишеню не ліз -
Травив анекдоти направо,
Наліво марксизм-ленінізм.
Розлогі тягнув монологи -
Про все й ні про що взагалі.
І дивно - найвищі пороги
Знижались до рівня землі.
Отак депутатом народним
І став завдяки язику,
В житті ж несподіванок повно -
Чого не бува на віку?
Була одна слабкість в нардепа,
А в кого нема їх,мон шер?
Герой наш,як муза поета,
Любив шоколадки "Рошен".
Тому і були його "речи"
Солодкі,як той шоколад,
І ситий вже був і без гречки
Зомбований електорат...
Отож,була звичка,чи радше -
Удачу собі чаклував...
Як мав брати слово,то зАвжди
Квадратик солодкий смоктав.
Якось він облизував губи...
Напевно,то карма така -
Оса безпардонно і грубо
Вкусила його в язика.
Хіба,любі друзі, це смішно?
Язик весь розпух аж до гланд,
Тож мусили дуже поспішно
Доставить його in Deutschland...
Та користі з тих ескулапів
Було,як з козла молока...
Щоб якось спасти депутата
Відтяли шматок язика.
Оса від жирафи не вища,
Не сама велика з комах,
А робить люстрацію швидше
За всіх довгошиїх жираф...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528574
Рубрика: Байка
дата надходження 08.10.2014
автор: Михайло Гончар