Я тихо торкаюся дна…

я  тихо  торкаюся  дна  
твоєї  душі-океану:

відкрийся  мені  сповна,
впускай  в  моє  серце  чари!

закутай  мене  в  обійми,
зігрій  мої  лід-руки,

як  хочу,  щоб  був  вірний,
щоб  не  приносив  муки.

у  тв́оєму  юному  серці,
залиш  мене  зимувати.

життя  любить  так,  аби  з  перцем,
не  дайся  себе  зламати!


06.09.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528528
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.10.2014
автор: Аня Гаврилець