У прозорому дощовику
із тоненьких ниток-павутинок,
З вітерцем кружляючи в танку,
віяло сплітаючи з хмаринок,
У віночку із колосся
на бурштиновім волоссі
увійшла чаклунка Осінь...
Із калини одягла намисто,
ланцюжок - з нездійснених бажань...
Мов навшпиньках ходить Осінь містом,
сіє у серця підступний жаль.
Самоту зриває з гілля,
додає в своє чар-зілля
і чаклує на дозвіллі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528399
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2014
автор: Larysa