Душа сьогодні пташкою співала,
Дуетом падолист їй шелестів…
Здається, десь я хмарами блукала
Серед поцу́крених гірських шпилів.
Там час легким шовко́вим павутинням
Летить, спливає й ледве завмира,
Печаль під ноги падає камінням,
А мрії теплі небо забира.
Там м’яко, легко, трішки невагомо,
Грайливий вітер стиха гомонить,
Там стільки дива… все там невідомо…
Пухкий ведмідь захма́рений летить.
А о́нде ще ведмедики-зефіри,
Один за одним небокраєм йдуть.
Такі ж вони ласкаві й милі звірі,
Шкода, повз мене швидко промайнуть.
Вже час вертатися – життя чекає…
Я ще прийду, мої ви хмарочки́,
Моє серде́нько скрізь вас відшукає –
Вестимуть мрії, срібні зірочки́.
06.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528228
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Marcepanivna