Він не боявся їх , сміливо йшов вперед

Він  не  боявся  їх  ,сміливо  йшов  вперед,
Він  не  хотів  війни  ,він  прагнув  лиш  свободи…
Під  гуркіт  куль,під  плач  чужих  сердець
Він  тихо  помирав  від  втрати  крові..
Ніхто  не  знатиме  ,що  думав  він  тоді,
Кого  згадав  і  що  сказав  востаннє?
Він  втрачений  для  світу  назавжди,
Він  втрачений  назавжди  і  для  мами.
У  нього  були  мрії,як  у  всіх…
Він  прагнув  досягнути  свого  щастя,
Але  тепер  він  прийде  лише  в  сни,
Які  ніколи  не  забудуться  ,нізащо.
Він  патріот  на  цій  святій  землі,
Яку  любив  і  за  яку  боровся
І  він  загинув  в  цій  проклятій  боротьбі,
І  у  житті  його  нічого  не  збулося…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528214
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Василина Бойко